Сухопутні маршрути забезпечили 90% імпорту України в липні: дані Єврокомісії

За підрахунками Єврокомісії, у липні 2026 року через «Шляхи солідарності» проходило приблизно 90% українського імпорту та 95% експорту неаграрної продукції. Для зерна, олійних культур і пов’язаних товарів картина інша: близько 80% такого експорту припадало на Чорне море. Отже, жоден окремий напрямок не може повністю замінити інший.

Дві різні ролі

Сухопутні й річкові маршрути через країни ЄС та Молдову підтримують широкий набір імпортних і експортних операцій. Морський коридор має особливо велике значення для масових аграрних вантажів. Порівнювати ці потоки одним середнім показником було б помилкою: обмеження за обсягом, швидкістю й собівартістю в різних видів транспорту суттєво відрізняються.

Масштаб із 2022 року

Єврокомісія оцінює експорт через «Шляхи солідарності» від травня 2022 року приблизно у 230 млн тонн, а імпорт — у 111 млн тонн. Це накопичені обсяги за кілька років, а не результат одного місяця. Вони показують, наскільки важливими стали прикордонні переходи, залізниця, автомобільний транспорт і внутрішні водні шляхи для економіки воєнного часу.

Практичний контекст

Чому відсотки не можна змішувати. Дані Єврокомісії описують частки різних товарних груп за один місяць. Показник 95% стосується неаграрного експорту, а близько 80% через Чорне море — зерна, олійних культур і пов’язаних товарів. Якщо скласти ці числа або поширити їх на весь експорт, вийде хибна картина. Для управлінського рішення потрібен розподіл саме за тим товаром, який перевозить компанія, а також його тоннаж, сезонність і кінцевий ринок.

Де виникають вузькі місця. Додаткова пропускна спроможність одного переходу не допоможе, якщо вантаж далі впирається в нестачу вагонів, перевалочних потужностей чи обробки в порту призначення. Комісія прямо називає управління рухом, спрощення прикордонних процедур та інвестиції в обладнання серед завдань «Шляхів солідарності». Ефект слід оцінювати на всьому маршруті, а не за одним успішно модернізованим вузлом.

Яка альтернатива має сенс для бізнесу. Для вантажу з низькою вартістю на тонну критичною може бути ціна логістики; для термінової поставки — надійність строків. Тому резервний маршрут варто порівнювати за повною вартістю, часом і стабільністю, а не лише за ставкою першого перевізника. Редакційний висновок із європейської статистики простий: морський та наземний канали слід розвивати як взаємодоповнювальні можливості.

Головний висновок для вантажовласника

Планування експорту варто будувати за сценаріями: основний канал, підготовлена альтернатива, орієнтовна вартість переходу між ними та умови контракту на випадок затримки. Це редакційний висновок із наведених даних, а не окрема рекомендація Єврокомісії. Інвестиції у прикордонну інфраструктуру й сумісність із транспортною мережею ЄС зменшують залежність від одного маршруту.

Читайте також

• Після атак на порти бізнес і держава шукають альтернативні маршрути експорту
• Морський коридор України перевалив 200 млн тонн: що стоїть за цифрою

Джерела та методологія

Джерела: Європейська комісія, Генеральний директорат з мобільності та транспорту; оприлюднено 19 серпня 2026 року. Текст LogisticPoint є самостійним редакційним викладом; оцінки редакції відокремлено від повідомлень джерел.