Логістика в Україні. Що змінила війна?

Труднощі в економіці та зниження купівельної спроможності громадян впливає на продажі, і відповідно — на логістику. В цій галузі очікуються відчутні зміни. Розповідає Олексій Тараненко, Директор з розвитку Нової пошти

Бізнес продовжує проводити релокацію на захід. Це означає, що у масштабах країни ми будемо бачити частковий перерозподіл попиту. Якщо у промислово розвинених південно-східних регіонах спостерігається згасання економічної активності, то на заході країни, навпаки, маємо сплеск і підвищення інтересу підприємців до інвестування ресурсів. Внутрішня міграція створює передумови для перерозподілу інфраструктурних потужностей і відкриває нові можливості на майбутнє.

Попит на фулфілмент зростатиме. Будь-яка криза вимагає від бізнесу «скидання баласту»: це означає, що потрібно позбавлятися непрофільних видів діяльності. Мати власну логістику стає невигідним. Адже це— постійні витрати, які доводиться нести незалежно від об’єму продажів: на оренду складів, електроенергію, комунальні послуги та зарплати кур’єрів і логістів. Якщо продажів мало, це стає просто непід’ємним. Тому компанії починають пошук операторів фулфілменту та сплачувати їм за кожну відправку товару, щоб їх логістика стала змінними витратами. Передання логістики на аутсорс дозволяє бізнесу бути гнучкішим при мінливості попиту. Тому послуга фулфілменту стає більш затребуваною.

Колаборації як спосіб стати ефективнішим та кориснішим для споживачів. У логістиці є таке поняття, як «остання миля» — це останній етап у доставці товарів від виробника до клієнта. Саме на цьому шляху ланцюжка поставок найбільше ризиків. Хто ближче до клієнта, той і виграє. Але утримання цієї «останньої милі» сьогодні стало дорожчим і складнішим. Тому бізнеси створюють колаборації та партнерства. Наприклад, збільшується попит на PUDO (pick up drop off), або міні-точки прийому та видачі посилок. Тобто це стелаж у кав’ярні або магазині, куди привозять та забирають посилки. Служба доставки отримує можливість доставити посилку ближче до клієнта, а кав’ярня чи магазин — продати додаткову чашку кави людині, яка прийде за посилкою.

Ще один приклад колаборації — це об’єднувати вантажі для того, щоб не відправляти напівпорожні авто (LTL логістика). Це вже відбувається у перевезенні гуманітарки, але неодмінно пошириться і на бізнеси.

Цифровізація стає необхідністю. На жаль, сьогодні прибуток у бізнеса зменшується і одразу з’являється питання зниження витрат та максимальної ефективності. Гостро постає питання цифровізації, щоб контролювати ситуацію в онлайн-режимі та шукати точки оптимізації. Наприклад, коли ціна на паливо зросла вдвічі, то бізнес одразу почав уважніше контролювати, на якій заправці та яким бензином заправлявся водій, куди він їздив і чи оптимальний його маршрут. І так відбувається з усіма операційними процесами. Тому оцифровка бізнесу та логістичних процесів виходить на перший план. І тут знадобляться люди із IT-сфери.

Великий бізнес поглинатиме дрібніший. Війна — це стрес-тест для бізнесу, внаслідок якого слабкі та дрібні бізнеси будуть закриватися та розпродавати свої активи. У тих, хто сильніший, є можливість їх викупити та інвестувати у розвиток. Тобто для когось це кінець бізнесу, для інших — можливості для масштабування. Причому конкуренція за ці активи наразі невелика, адже серед бажаючих придбати місцеві українські компанії, які вірять у перемогу і готові купувати активи, мало компаній. Це звісно впливає на ціну — активи розпродають за досить маленькі кошти.

Роль ціни зростає, але надійність важливіша. Боротьба за гаманець клієнта ще ніколи не була настільки гострою, бо цей гаманець став тоншим. І водночас перевізники зараз не можуть запропонувати низьку ціну, великі знижки та програми лояльності через значний ріст собівартості (зростання вартості пального, запчастин, черги на кордонах). Роль ціни зростає, але разом з тим зараз як ніколи і людям, і бізнесу потрібні надійні партнери, які роками підтверджують якість своїх послуг, для доставки — це швидкість, доставка у гарантовані терміни, зручне обслуговування та цілісність вантажу.

Бізнеси дивляться на нові міжнародні ринки. Розуміючи, що ринок збуту в Україні зменшується, українські бізнеси починають шукати для себе нові ніші та нові ринки. Вони будуть адаптовувати свої продукти для того, щоб отримувати клієнтів за межами країни. Ця модель cross border суттєво вплине на логістику, адже зросте попит на перевезення товарів за кордон.

Будь-яка криза — це нові можливості. Європа та світ відкривають для нас двері, а Україна їм може дати масштабні цифрові проекти, потужні кадри та сучасні стартапи, які можна успішно масштабувати, щоб втриматися та продовжувати розвивати економіку та благополуччя людей.

 

за матеріалами НВБізнес