Чи стає залізничне сполучення Китай-Європа політичною зброєю в руках Китаю?
Якщо ці припущення будуть підтверджені, усі здобутки інтермодального транспорту на Новому Шовковому шляху можуть бути поставлені під сумнів. Railfreight.com повідомляє, що недавно деякі експерти запропонували Китаю використати потяги до Європи як інструмент політичного тиску на Литву. Саме тому було призупинене пряме залізничне сполучення між обома країнами. Як потяг між Китаєм та ЄС міг стати політичною зброєю, і чи можливо його використати таким чином?
Китай збирався призупинити залізничні вантажні перевезення до Литви, починаючи з серпня. Рішення спричинене політичною напругою, що виникла після того, як Литва та Тайвань оголосили про намір зміцнити свої зв’язки, відкривши представництва в кожній країні. Китай не був задоволений цим фактом та відкликав свого посла з Литви, одночасно закликавши державу Балтії зробити те саме.
Пізніше Китайська залізниця розповсюдила заяву, що не планує зупиняти потяги Китай-Литва. Однак Литовська залізниця вже тоді заявляла, що обсяги залізничних вантажів між Китаєм та Литвою є незначними. Навіть якби їх зменшили, вплив був би невеликим.
Китай багато інвестував у залізничне сполучення з Європейським Союзом. Також від успіху проекту «Пояс і шлях» залежить економічний розвиток великих провінцій на півночі країни. Адже вони знаходяться надто далеко від морських портів та не можуть розвивати виробництво, якщо не матимуть вигідного транспортного сполучення з основними ринками збуту, серед яких чільне місце повідає ЄС. З часом звідси відправлялося дедалі більше контейнерних потягів, але також почали лунати дивні заяви.
Мая Бакран Марчіч, заступниця генерального директора з питань мобільності та транспорту Європейської Комісії, попередила кілька місяців тому, що «хороша взаємодія між Європою та Китаєм має характеризуватися взаємною повагою та контролем з боку влади». Що саме мала на увазі чиновниця, одразу майже ніхто не зрозумів. Лише тепер експерти дедалі частіше повторюють, що Новий Шовковий шлях може стати розмінною монетою у дипломатичних та політичних іграх.
Як згадувалося раніше, Литовська залізниця стверджувала, що припинене сполучення має незначний вплив. За 2020 рік, загальна вартість експорту Китаю до Литви становила 180 782 000 доларів США, а загальна вартість імпорту Китаю з Литви – 487 539 000 доларів.
За даними LTG Cargo, залізничні вантажні перевезення між Китаєм та Литвою за перші дев’ять місяців 2020 року становили 1 980 TEU, переважно на захід. У той же період потяги Китай-Європа перевозили 795 000 TEU. Зрозуміло, що китайсько-литовські обсяги – це крапля у морі Нового Шовкового шляху.
Однак важливість Литви на експрес-карті Китай-Європа випливає головним чином з її величезного потенціалу як транзитної країни. Перш за все, слід згадати про Калінінградський маршрут, який за останні роки став дуже популярним на ринку, і на якому Литва є обов’язковою зупинкою. Перевагою калінінградського маршруту є уникнення заторів у Малашевичах та висока пунктуальність. Адже немає потреби навіть змінювати колію. На білорусько-польському кордоні саме це й потрібно робити.
Крім того, розташування Литви на узбережжі Балтійського моря робить її ідеальним транзитним пунктом для з’єднання Китаю із Західною та Північною Європою. Товари, що перевозяться залізницею до Литви, можна швидко розповсюджувати в такі країни, як Німеччина, Нідерланди, Данія та Швеція через великі морські сполучення у її головному порту Клайпеда.
Отже, якщо Китай «відключає» Литву, то він створює проблеми для ланцюгів постачання та посилює Білорусь, навколо якої ЄС уже починає натягувати колючий дріт. Малоймовірно, що Європа ось так просто відмовиться від Нового Шовкового Шляху. Тож у китайців з’являється потужний важіль тиску. З іншого боку, якщо на Новому Шовковому шляху з’явиться забагато політики, то його перспективи ставатимуть дедалі гіршими.