Експерт: ЗВТ із Туреччиною — великий шанс для річкових портів України

У четвер, 3 лютого, президенти України та Туреччини підписали Угоду про зону вільної торгівлі між країнами.

Співзасновник «Річкового форуму» та засновник Food&Agri PR Ігор Гошовський вважає, що підписання документа є великим шансом для українських річкових портів. Завдяки угоді обсяги перевалки в річкових портах можуть зрости на 1 млн тонн протягом наступних 5 років, а показники перевезень судами класу «річка-море» — подвоїтися.

Вже сьогодні понад 80% перевалки річкових портів України судами класу «річка-море» становлять вантажі для Туреччини чи з неї. В окремих портах турецька перевалка становить 100%.

Експерти прогнозують, що після підписання угоди про ЗВТ стрімко зросте торгівля металом, зерном, міндобривами та будматеріалами. Тобто якраз тими товарами, які переважно перевалюють річкові порти.

Після підписання документа встановлюється 0% турецьке мито на понад 10 тисяч українських товарних позицій. Важливо, що таке скасування мит стосується і зерна, і промислової продукції. Турецькі товари на українському ринку також стануть доступнішими.

Чиновники прогнозують, що через це Україна зможе збільшувати експорт своїх товарів до країн Середземноморського регіону на 20% щорічно протягом 5 років.

Специфіка Середземномор’я дозволяє відправляти вантажі безпосередньо з річкових портів, оминаючи морські гавані. Судна класу «річка-море» здатні заходити безпосередньо до портів Запоріжжя та підніматися навіть у місто Дніпро. Йти на північ їм заважають «перекати».

Вже зараз, якщо не враховувати каботаж, українські річкові порти працюють переважно для обробки вантажів з/для Туреччини та регіону Середземного моря (Італія, Болгарія). Щоправда, Туреччина домінує як експортер, і як імпортер.

Якщо взяти за приклад показники перевалки вантажів у річкових портах України судами під іноземним прапором, то можна побачити наступні результати за 2021 рік:

• 100% вантажопотоку річкового терміналу “Акварель” (м. Дніпро) – вантажі з Туреччини або для неї;
• Запорізький річковий порт відправив до Туреччини 65% експортних вантажів. Імпорт із Туреччини на підприємство становив усі 100%;
• Миколаївський річковий порт відправив до Туреччини 85% експорту. Імпорт із Туреччини – 70%;
• Дніпропетровський річковий порт прийняв із Туреччини 60% вантажів і понад 90% відправив до Туреччини.

Але потенційному зростанню обсягів перевалки на річці можуть стати на заваді проблеми фінансування річкової інфраструктури, які все ще не вирішені. Вже багато років завжди гострою залишається проблема модернізації шлюзів, тривалості навігаційного періоду (не обумовленого кліматичними чинниками) і підтримки глибин.